Правила та поради швидкого переїзду
Трохи випала зі свого щоденника, т. к. було завдання ікс – зібрати речі з 2-х квартир, підготуватися морально і остаточно переїхати в Підмосков’я.
Ну ось у минулий четвер я поїхала в Москву збирати речі, а в суботу вже повністю переїхала, розклала речі і стала повноцінним жителем рідного міста.Чесно скажу, що я не думала, що мене накриє такими емоційними гойдалками. Не знаю що саме викликало такий сплеск, але я намагалася триматися до останнього.
Накрило вже, коли привезла речі в свою квартиру. Навіть сама толком зрозуміти не можу, чому. Може бути чітке усвідомлення того, що все як раніше вже не буде ніколи? А може просто банальні страхи.
Благо неділю у мене було розписано по хвилинах і часу на смуток у мене просто не було.Джерело Яндекс картинкиИсточник Яндекс картинкиПоследнюю ніч у Москві я провела з колишнім хлопцем на тепер вже його квартирі. Ніякої романтики, спали окремо, багато і душевно базікали.
Я не відчувала потягу до романтиці, але мені було комфортно поруч з ним, та і я відчуваю, що йому потрібен близька людина поруч. Розмовляли про роботу, батьків, плани. Вранці разом поснідали, він приготував фірмову карбонару.
Він допоміг мені зібрати речі в п’ятницю з моєї квартири і допоміг все перевезти його, а в суботу допоміг все упакувати в машину, щоб я поїхала до себе в підмосковну квартиру. Попрощалися на хорошій хвилі, по-дружньому. Хоча чесно скажу, що назвати його другом у мене язик не повертається.
Мені здається, що в такій ситуації куди більше підходить словосполучення “близькі люди”.Ми не чужі, сподіваюся і не втратимо ту близькість і гармонію, яка зараз є між нами, а далі час розставить все по своїх місцях.Чекала я що все пройде так? Немає.
Я думала, що мене чекає емоційний підйом і ейфорія, а за підсумком я розбирала речі, безупинно курила і плакала. Дуже погано спала перші ночі після переїзду, майже не їла. Сьогодні перша ніч, коли я спала добре і міцно.
Благо поряд зі мною мої дівчатка. І зараз однією з них я буду потрібна. Адже тепер вона переживає розставання.
Хоч воно й за її ініціативою, але це все одно дуже важко і боляче. Я підставлю їй своє плече, як у свій час вона підставила мені своє. Завжди поруч, щоб не відбувалося.
А ще у нас куплені квитки в Пітер. І зовсім скоро ми залишимо всі печалі і умчим в дорогий Санкт-Петербург, де будемо тільки ми і щастя. Впевнена, що ці вихідні допоможуть усім нам перезавантажити себе і один одного.
Навіть дата поїздки у нас трохи кармічна – 3 вересня. Третє вересня — день прощання, день, коли горять багаття горобини. Чудова дата, щоб перевернути календар.
